Слiпий дощ

         
           *   *   *

Дощ сліпий. Куди йдемо з тобою?
Задивилося сонце на нас...
Повінчати нас хочуть з журбою, –
Ще не час нам журитись, не час.

Кожна крапля твоя самоцвітом
Безтурботно додолу летить,
Марить щастям у леті над світом,
Та життя її – це лише мить.

І за мить ту коротку не встигне
Ані сумнів пізнати, ні біль.
Не зачепить блюзнірство огидне,
Не торкне її старості цвіль.

Дощ сліпий, от іду я з тобою,
Та чи заздрю миттєвій красі?
Йшла недавно я поруч з грозою –
Задивлялися також усі.

На чаруюче блискавки свято
Був запрошений грім молодий,
Витанцьовував вітер крилато, –
Ти б побачив... ех, шкода... сліпий...


             Перевод Лучи Надежды
      
          *   *   *

Вот дождь слепой. Куда же мы с тобой?
И смотрит солнышко  устало…
Неужто повенчают нас с тоской –
Нет! Это время не настало.

И самоцветом капелька дождя
Летит на землю без печали,
И думает о счастье, вниз летя,
А жизнь – мгновение едва ли.

За этот кратковременный полёт,
Сомненья не познав и боли,
И вовсе не свершённый грех уйдёт,
И  тлен, назначенный судьбою.

Вот дождь слепой, иду и  я с тобой.
Завидую красе мгновенной?
Недавно только рядом шла с грозой – 
Все любовались, несомненно.

А  в танцах  молний –  гром тот молодой,
И ветер плащ одел  крылатый – 
Ты мог бы увидать - жаль, что слепой,
Тот праздник  громовых  раскатов…