Не так давно часи минули ті,
Коли ходили поміж нас святі.
Ні не апостоли, прості звичайні люди,
Проте дива вони творили всюди.
•
Пісні та вірші – ось які дива,
Проте частенько в світі так бува,
Що той, хто дух народний підіймає,
Утричі більш за той народ страждає…
•
А, може це покликання для них
Для тих поетів, для отих «святих»
За свій, закований в ярмі народ страждати
І, не пізнавши радощів життя, вмирати
•
А ви спитаєте: «Чого ж вони святі,
Того, що жили мучившись? » - Та ні,
Тому, що вмерли за народ, за Батьківщину милу
Розтративши у боротьбі усю життєву силу
•
Тому, що за народ віддали все до крихти,
Отож від спогадів про них не треба бігти.
Їх треба поважать, бо їм нема ціни,
Вони герої – дочки України і сини
Не так давно...
© Copyright: Максим Зайковский, 2011
Свидетельство о публикации №111052003156
Свидетельство о публикации №111052003156
Рецензии