Я п дняв дерево
Воно зростало не стоячи
Лісок його,
як в битві втратив
Воно не говорило із зіркою
І соловей його не дивував
Воно скажу повзло
в лісі заповітному
Що кронами зустрічає блакить
Воно повзло
Принижене вітром
І кинуте намертво в траву
Про нього не пам'ятала округа
Радіючи юної свіжістю
дихаючи в росі
Я підняв це дерево, як друга
О, як заговорила в ньому душа.
Прокофьев А.
Свидетельство о публикации №111052002854
Александр Прокофьев
Я поднял дерево,
Оно росло не стоя,
Лесок его, как в битве, потерял.
Оно не говорило со звездою,
И соловей его не удивлял.
Оно, скажу, ползло в лесу заветном,
Что кронами встречает синеву,
Оно ползло,
Униженное ветром,
Им брошенное намертво в траву!
О нем уже не помнила округа,
Ликуя, вешней свежестью дыша...
Я поднял это дерево,
Как друга.
О, как заговорила в нем душа!
1961
http://ruspoeti.ru/aut/prokofiev/19525/
Большаков Алексей 07.04.2021 22:50 Заявить о нарушении