Ронить вишня свої пелюстки,
Невблаганно на землю кидає.
Загубилися десь назавжди
Наші долі й по світі блукають.
Вітер тихо гойдає гілки,
Сонце в шибку у раз заглядає,
Тільки спомини, мовби голки,
В мою душу без слів проникають.
Сиплять снігом маленькі квітки,
Бджоленят це малих забавляє.
Запалають вогнем ягідки,
Як кохання, що нас поєднало.
Ронить вишня пелюстки
© Copyright: Анжелика 2, 2011
Свидетельство о публикации №111052001290
Свидетельство о публикации №111052001290
Рецензии