Сум поволі огортає душу,
Сумніви гризуть, немов іржа,
Тільки жити далі мушу.
І нехай хтось скаже, що я неправа.
Що було колись, давно минуло,
Заросла полином вся земля,
Все прекрасне у людей заснуло.
І нехай хтось скаже, що я неправа.
Біжимо кудись себе забувши,
Засмітили брудом всі поля,
Від образ ридаємо запнувшись.
І нехай хтось скаже, що я неправа.
Нехай хтось скаже, що я неправа
© Copyright: Анжелика 2, 2011
Свидетельство о публикации №111052001284
Свидетельство о публикации №111052001284
Рецензии