Ти відгадав, знав -
Всі мої точки.
В очах моїх
Щось намагався, шукав...
Ти так солодко
Нашіптував на вушко
Про справи свої, про печаль...
О боже мій!...як ми схожі!!!
І так шкода тих днів,
Що без тебе були прожиті.
Так, по краплі
Все сильніше і сильніше
Закохував мене у себе.
Душа сполохано кричала:
- Ні, залиш, не треба!
Та ти й сам
Того не знав,
А потім не хотів, не помічав,
А згодом лиш
Про нашу дружбу нагадав!!!
точки
© Copyright: Саша Берест, 2011
Свидетельство о публикации №111051900408
Свидетельство о публикации №111051900408
Рецензии