Схилився явір над урвищем,
Багато літ отак стоїть.
Ідуть дощі чи вітер свище,
В проміннях сонця мерехтить.
До нього стежку протоптали,
Приходять щоби відпочить.
Сороки вмить заскрекотали,
А заєць під кущем тремтить.
Внизу струмок шумить водою,
Він живить верби і траву.
Туман пройшовся сивиною.
Краса природи наяву.
По річці очерет стіною
І верби листям шелестять.
Трава на луках з чередою
І квіти різні нас манять.
Вирує травень різноцвітом.
Душа від пахощів тремтить.
Милуюсь довго оцим світом
І забажалось ще пожить.
Наяву
© Copyright: Борис Мохонько, 2011
Свидетельство о публикации №111051903732
Свидетельство о публикации №111051903732
Рецензии