Листя кружляє в шаленому вальсі,
Хочеться з ним піти у танок.
Все зупинилось немов у безчасі,
Навіть шум вулиць на хвильку замовк.
І на хвилинку, заплющивши очі
Я уявляю, що ти поруч є,
Той, хто пішов, залишив сред ночі
Серце розбите дівоче моє.
Тебе благаю та кляну...
Тебе, як долю, я не омину,
А долю можна й тягарем нести...
Невже? Невже хотів би цього ти?
Тобі цього не зрозуміти...
Ти тільки слухай і дивись.
Й не намагайся щось змінити,
А краще стань і помолись...
Листя кружляє в шаленому вальсі...
Все зупинилось, немов у безчасі...
Рокова ос нь...
© Copyright: Аника Рофт, 2011
Свидетельство о публикации №111051709451
Свидетельство о публикации №111051709451
Рецензии