За хатою сонце сідає…
Хмаринки кудись вже поділись,
Воно з нами в піжмурки грає,
За пагорбом глянь,закотилось.
Промінчиком нас закликає,
У казку,щоб ми посміхнулись.
Вона десь далеко за гаєм,
Червоною хусткою вкрилась.
А Місяць добраніч співає,
Зірками все знов заіскрилось.
Ніч наша у сни завітає,
Щоб тільки дитинство приснилось.
Ми завжди на нього чекаємо,
Щоб з нами назавжди лишилось,
Матуся добраніч співає,
Та тільки куди все поділось….
Щоб тiльки дитинство приснилось
© Copyright: Лидия Филимонова, 2011
Свидетельство о публикации №111051707976
Свидетельство о публикации №111051707976
Рецензии
Понравилось. Да только куда всё девалось... Детство вспоминать всегда хорошая тема.
С наилучшими пожеланиями
Олег Сикарев 25.05.2011 13:30 • Заявить о нарушении
С наилучшими пожеланиями
Олег Сикарев 25.05.2011 13:30 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 10 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.