Нiчого не вдiеш...

         А прощаться неохота...
                Валерий Замесов

Нічого не вдієш: прощатись пора -
Спускає час темну завісу.
Хоч котяться хвилі Дінця і Дніпра,
І сонце не гасне за лісом.

Нічого не вдієш: прощатись пора,
Незнані, знайомці і рідні.
І зимно зітхає Холодна гора,
І супляться сосонки мідні.

Нічого не вдієш: прощатись пора,
А скільки хотів ще зробити!
І груди жадоба життя розпира,
Як завжди готова до битви.

То ж нащо прощатись?
               І ти не тужи,
Бо розстані серце не хоче.
Уміємо жити - і як же не жить,
Де сяють закохано очі...


Рецензии
Дякую дуже Вам, Вячеславе)
Гарно...

Веточка Вишни   05.07.2011 06:05     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.