Летючий Голандець
твоїх вітрів безмежний караван
в мої вітрила знов і знов
вдихав повітря свіжу кров.
Невже не взнав мене, як міг?
Виходить байдуже що біг
по твоїх хвилях, як у небі хмара,
його величність - корабель-примара!
Ось як звжди збирається туман
Тепер ми разом друже океан
"Веселий роджер" знов на грот
і боцман злий неначе чорт
У бій під гул гармат й рушниць,
а потім знов до рому та дівиць.
І вже подалі смуток й тугу,
бо ми на острові веселому Тортуга
Свидетельство о публикации №111051703669
Во второй строчке последнего четверостишия наверное "знов"...
Терри Айронс 24.04.2012 16:47 Заявить о нарушении