Люди добр схамен ться

Люди добрі схаменіться!
Що я чую й бачу?
Брехня, ненавість, жадоба –
Я від цього плачу.

Бог говорить через мене:
«Зла сьогодні не робіть,
Не крадіть, не треба сварок,
Кажіть правду, не брешіть.»

Виправдовує себе той,
Хто не хоче гріх лишати.
Гріх маленький, незавидний,
Хоча й моторошно спати.

Чоловік солідний каже:
«Я не п’ю і не курю,
Не вбиваю, не ґвалтую,
Завжди правду говорю.

Гроші чесно заробляю,
У сусіда не украв.
Навіть був у ссвоїй хаті
Крадія я упіймав.

«Ах ты ж, злодію мерзотний»
Але я його не бив.
Як годиться по закону,
У в’язницю засадив.

Наригав учора п’яний,
В мене по під тином.
Лише раз його «цегепнув
По між роги дрином».

Тож за нах усіх я кращий,
Бо такого не роблю.
Справедливий суд – злодіям.
Я сім’ю свою люблю.

Мабуть буде справедливо –
Богу в Рай мене узяти,
Та чомусь боюся, страшно,
Дуже страшно помирати.

Знаю буде по закону,
Так як я…Я ж не грішив…(?)
А може одну помилку
Все ж таки я допустив?»