Колись я кохала жінку,
Схожу на фінську затоку.
У неї туманна шкіра
І найпівнічніші кроки.
Вона ворожила на рунах.
Носила в'язані светри.
Кінчала холодно й мовчки.
Між нами були кілометри
Її колишніх бойфрендів,
Депресій і лютих морозів.
Відходила я повільно
Від неї, як від наркозу.
І ми розійшлись непомітно
Навіть для самих себе.
Я їй лишила візу.
Вона мені шматок неба.
Листуємося зрідка
Мудацтвом і мозкоїбанням.
Отак і живем нарізно.
І кожного разу востаннє.
Скандинавська квiтка
© Copyright: Мария Лихошерстова, 2011
Свидетельство о публикации №111051505942
Свидетельство о публикации №111051505942
Рецензии
...понравлось! продолжайте в том же духе! выходит очень даже хорошо!!!
Костя Крамар 29.05.2011 15:46 • Заявить о нарушении
Костя Крамар 29.05.2011 15:46 • Заявить о нарушении