Райдугою в небі
грають видноколи
сини пішли в небо
крізь вогненне коло.
Та йдуть дні шалені
в небокрай яскравий
знов трунком зеленим
розкошують трави.
Зеленіють луки,
квітує садочок
пестять синів руки
юні тіла дочок.
Розпліта їм коси
перший промінь сонця
грають чисті роси
перлами в віконцях....
То ж не дай нікому –
щоб першим від нені
син, йшов в вічне коло
крізь брами вогненні....
15.05.2011р
Чом ти сумовитий, дубе мiй зелений... ч. 2
© Copyright: Дмитро Степ, 2011
Свидетельство о публикации №111051500204
Свидетельство о публикации №111051500204
Рецензии
Дмитро, мне нравятся Ваши стихи, прихожу, чтобы прочесть что-нибудь на украиньской мове, дякую!
Гульжиган Гайнуллина 12.04.2012 21:14 • Заявить о нарушении
Гульжиган Гайнуллина 12.04.2012 21:14 • Заявить о нарушении
Щиро дякую вам, Гульжиган! Заходьте будь ласка - буду дуже радий!
Дмитро Степ 11.04.2012 22:07 Заявить о нарушении
Дмитро Степ 11.04.2012 22:07 Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.