Так легко обламати янголові крила.
Висмикувати по пір"їнці раз по разу.
Коли тримаєш у руках його довіру -
Ти краще відпусти його чи...вбий одразу.
Бо янгол - він же як мала дитина,
Як покохає - то вже назавжди.
А як збереться йти,ця,майже не людина,
То вже не зможеш крикнути йому "зажди!"
Віддай йому свою надію і тепло
І він плекатиме її,не сумнівайся.
І залишай завжди відчиненим вікно,
А на столі нічого гострого не забувайся.
Так легко обламати янголові крила,
Висмикувати по пір"їнці раз по разу...
Коли тобі істота ця душу відкрила
Досліджуй її,мов невірним лазом.
Так легко обламати янголовi крила...
© Copyright: Леди Котигра, 2011
Свидетельство о публикации №111051501152
Свидетельство о публикации №111051501152
Рецензии