***
Моє серце стомилося бігти.
Загубитись в холодній порожнечі хвилин,
Яку так вправно створюєш враз ти.
Вмить забув усе те, що не можно було
Стерти з пам'яті тижднями довгими.
Розірвав всі зв'язки, і в грудЯх загуло.
Душу вкутаю теплими ковдрами.
І, можливо, згадаєш колись уночі,
Лежучи на великому ліжку,
Як поводився, часом мене колючи
БеззахИсну малесеньку квітку.
Свидетельство о публикации №111051406814