Пам'ятаю,тату,Вашу ходу,
Нешвидку,неквапливу,повiльну.
Та вже Ваших слiдiв я ,на жаль, не знайду,
На дорогу подивлюся звiльна.
Як Ви йшли iз роботи,я воду несла
Вобiруч вiд сiльської криницi.
Пам'ятаю сказані Вами слова:
"На коромислi легше носити".
I не зойкнуло серце,що це заповiт,
Що остання це тата порада,
Що остання ця зустрiч(хто б повiрити змiг)-
Лiтнiй днинi не буду я рада.
Липень душу обпiк i забрав янгол Вас
Не на день,не на рiк,а на вiчнiсть.
З болю серце щемить-я заплачу не раз:
Ви ж пiшли iз життя молодим ще.
Памятi батька
© Copyright: Елена Сребняк, 2011
Свидетельство о публикации №111051405318
Свидетельство о публикации №111051405318
Рецензии
Мов серпом по серцю ці слова.
Співчуття моє не має міри,
Памятайте..., память вічна і жива.
Щастя Вам, і душу повну віри.
Ирина Клещова 05.11.2011 19:06 • Заявить о нарушении
Співчуття моє не має міри,
Памятайте..., память вічна і жива.
Щастя Вам, і душу повну віри.
Ирина Клещова 05.11.2011 19:06 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.