До мене знов твоє безмовство промовляє
Далеко ти, куди і оком не сягнеш.
Здавалося вночі тебе навіки забуваю,
Та з ранку, як завжди ти знов прийдеш
•
Прийдеш і спокій знов мене залише,
Здавалось тут ти, та тебе нема
Ім’ям твоїм я прорізаю тишу
і сльози витираю крадькома
•
Мені давно вже остогидло жити
Нікому не потрібний став неначе пил,
Страшенно хочу я до тебе полетіти
Та не спроможний, бо не маю крил
Без крил
© Copyright: Максим Зайковский, 2011
Свидетельство о публикации №111051402718
Свидетельство о публикации №111051402718
Рецензии