Коли ти поруч

Ти знаєш, як радію я
Коли зі мною ти на самоті
Малюєш мовчки поглядом своїм
Наші серця на запітнілому вікні.

Ти знаєш, ми вже стали не такі
І кожне слово, мов німий удар,
По грудях б'є, збиває зовсім з ніг
Та повертає в світ людських примар.

Ти знаєш, я тебе й досі ще люблю,
Коли гублю себе в твоїх зелених кришталях,
Чекаю на тебе я вечорами під вікном
Й любові згадую свій незабутній шлях.

Коли ти поруч, то й не треба зайвих слів,
Коли ти є, то значить - в мене цілий світ,
В моїх долонях засинає та моїх думках
Й на серці крижаному має довговічний лід.

Мені здається, це лише солодкий сон,
І з променями сонця - ліжко знов пусте,
Де ти була всього лиш мить тому,
Де ти була і щастя там було моє.

І знову день, з ранкової зорі
Я починаю спогадом про нас,
Я починаю, щоб закінчити вночі,
Коли думками знову повернусь в наш час.

І не питай, чому так тяжко на душі,
Чому течуть скрізь посмішку слабку
Ті сльози, що призначені тобі,
Та годі вже казати про любов мою...

2/V.2011