Росте калина над...

Росте калина над Днiпром,
 милує нас вона красою. 
 Обiгрiває всiх своiм теплом 
 i надiляє нiжнiстю простою.

 Росте i прикрашає берега
 ii краса дарує насолоду.
 на неi дивлячись тiкає геть нудьга
 душа так рветься на свободу.

 Ii червонi кетяги горять
 яскравими вогнями вдалинi.
 Нiщо не зможе iх захмарить
  яскравi i чудовi тi вогнi.

Росою кожен ранок умивається вона
 готуючись зустрiти новий день.
 В гiлках ховається нiчна зоря
 на неi ж погляда 
                прекрасний мiсяць молодий. 

 Так нiжно вiн калиноньку ту любить
 i береже ii вiд злих людей.
 Промiнням вiн своiм ii голубить
 не зводить з неi вiн закоханих очей.

 Калинонька ж купаеться у тiй любовi
 до милого лиш пiднiма  своi гiлки 
 i хочеться iй знов i знову
 з коханим бути на вiки.

 Але приходить день - а з ним розлука
 зникає милий в далинi.
 i це для неi є велика мука
 не легко iм буває вже тодi.

 Калинонька за миленьким сумує
 бажає щоб скорiш пройшов той час.
 Нiщо вже радостi iй не дарує
 Лиш хоче щоб прийшов побачення вже час. 

 Проходять мимо неi звiрi люди
 не знають про ii думки.
 Лиш тiльки чують вони всюди
 як тихо так хитаються гiлки.

 Живе любов та неземна
 на схилах нашого Днiпра.
 Оберега вона всiх нас
 як може берегти нас Спас.

 Спаситель нам ту дарував любов
 i хоче щоб ми знов i знов
 прославили небесного Отця.
 Великого прекрасного Творця!!!