Грудень
ПЕРВОЕ МЕСТО В ТЕМАТИЧЕСКОМ КОНКУРСЕ НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ "О ЖИЗНИ" МЕЖДУНАРОДНОГО ФОНДА ВЕЛИКИЙ СТРАННИК МОЛОДЫМ
У грудні день короткий, як життя,
й похмурий, як радянська установа.
Чорніють край порога мокрі дрова,
нікому не потрібні до пуття —
в епоху металевих батарей,
в період вимерзання змісту й суті…
О третій заповзає в хату сутінь
з усіх шпаринок, вікон та дверей.
І ніч хитає гойданку небес,
блищать калюжі та церковні бані…
І дзвонам в непроглядному тумані
щоранку підвиває змоклий пес…
Але що важать мряка та сльота,
якщо Ви набираєте мій номер!
Теплішає мій затишок, і знову
закляклий день на літо поверта.
Свидетельство о публикации №111051301798
Або приймальня мера ... з депутатом?!
Ви там були?! І з чим же Вас вітати?!
Та їм здебільшого ... на Вас начхати.
Лишень радянське б все заплюндрувати...
А там би хоч гаї і не росли.
А чи не краще жилося в селі...
Коли робота там була, сади буяли,
Були рекордні на селі врожаї.
А зараз... новії хазяї...
Ні молока... ні м'яса, овочів нема...
Веземо все практично з закордону.
А дехто про радянську установу...
Та їх вже двадцять років ... як катма.
І Ви... це називаєте... життям?!
Мастер Степанов 30.07.2011 22:36 Заявить о нарушении