В моїх словах так мало сенсу і емоцій.
Я вільний птах. Я сміх в страхах.
І перцю в каві досить.
Життя – обман.
В думках туман. Я камінь в оці.
І в пустоті я нарівні з твоїми принципами.
Годі! Я вже награлась у ляльки.
Мене морозить. Дорослий світ знов
Просить жертв.
І віддаю себе несправжню на поталу.
А ти десь там. У тих краях, де місця мало.
А може і нема. Кохаю.
Та ти не з тих, хто відповість взаємно.
І хрест нестимем до кінця, але окремо.
В моїх піснях немає слів, немає ритму, рими.
Ми вже не ті, і вже не будем ними.
дос актуальне...
© Copyright: Алла Паранойя, 2011
Свидетельство о публикации №111051200957
Свидетельство о публикации №111051200957
Рецензии