Цвiте бузок
І духом весняним солодким
І небо пахне голубе,
І платтячко твоє коротке.
Оцей бузковий спраглий вир,
Цей шал розхристаного цвіту
В обійми трепетні ловив
Не лиш мене, -
мабуть, півсвіту!
І знов хвилює, спокуша
(То ж як чуттям цим не піддаться?).
Бузком наповнена душа,
Якій і досі дев'ятнадцять...
Свидетельство о публикации №111051204731