Поезію, кохання, самостійність
Мені наворожили чаклуни,
Але душевний спокій і постійність,
Чомусь забули проректи вони.
А ще казали буду я заможня,
Світить багатство далі у судьбі.
Душа хай буде краще не порожня,
В молитві проживу, а не в журбі.
Пророкували простоту і знатність,
А після цього - війни і хрести.
Хай буде простота - аби не заздрість,
А хрест нам доведеться всім нести.
Всі маємо свій хрест, свою молитву,
Одну єдину Матір і Отця.
Хай напророчать Віру непохитну,
Смирення і у спокої кінця.
2001р
Поезiю, кохання, самостiйнiсть...
© Copyright: Катруся Степанка, 2011
Свидетельство о публикации №111051201131
Свидетельство о публикации №111051201131
Рецензии