Журба

Ходить Журба по колу.
Дивляться очі долу.
Виглядає стежинку.
А на плечах ряднинка.
Зимно їй. Розгубилась:
де ж та стежка поділась?
- Ой, лелечко, зла доля!
Не вирватися з кола.
Шукати вже не змога.
Чи прийде допомога?
Я б пішла далі в світи,
де сонце та де віти.
Звільнилась від потали.
Зігрілась... Та й розтала...


Рецензии