Крок за кроком… На ручках, за ручку…
По стежинках з дитинства крилатого…
Я твій перший, невдячний десь учень,
Ти для мене, як хліб насущний…
Рідна мати…
Скільки вже ти пройшла по терену,
Даючи мені тільки ягідки…
Хай в душі буде завжди зелено,
Добра феє, що сниш для мене,
Моя матінко…
Я в червоному комбінезоні
І в червоних своїх черевичках
Та ж маленька, слухняна доня…
Не сивійте, мамині скроні!..
Мама вічна!..
Бережи її, Боже милий мій,
Не показуй нічому лютому,
Обдаруй її щастям і силою…
Ти прости, мамо, так невміло я
Люблю тебе…
Мамi
© Copyright: Виктория Волошка, 2011
Свидетельство о публикации №111051004620
Свидетельство о публикации №111051004620
Рецензии
дуже нiжно про маму.гарно.радуе що ще не перевелися ось такi донечки
Катюша Кабанец 01.11.2011 22:02 • Заявить о нарушении
Катюша Кабанец 01.11.2011 22:02 • Заявить о нарушении
Дякую, дуже приємно. Але насправді я каюсь останніми рядками, що часто невміло маму люблю, на жаль. Усі ми дуже любимо своїх батьків, хоч і слухаємось не завжди, і образить можемо... Та в серцях до них невимовна ніжність, бо вони - одні з найближчих людей.
Дякую Вам.
Виктория Волошка 02.11.2011 12:07 Заявить о нарушении
Дякую Вам.
Виктория Волошка 02.11.2011 12:07 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.