Хiба вже править в свiтi воля?
Чи Україна скинула ярмо?
Та чи такої гідні долі
Нащадки Кобзаря, оспівані в віршах, давно?
Все ті ж пани народом правлять
Не кріпосних беруть - рабів!
Та усміхаючись тавро на плечі ставлять,
Мов на товар - неповнолітніх дів.
Вже дев'ятнадцята річниця
Свобода тільки на словах…
I на світанку та ж зірниця,
Що й сотні років у засмучених очах.
Политий потом і сльзами
З пекельних жнив зібраний хліб
За копійки в селян забрали
Щоби мільйони заробить
Для VIP осіб.
Оце така в нас воля стала:
Тарасе батьку - ти прости.
Що з тебе ідола зробили
Й перенесли твою могилу
На козаків кістки й хрести.
Чи може так тому і бути,
Не знаю батьку не вини
З усіх кінців по світу чути,
Що час настав:За все заплатять і вони.
За сльози й муки беззахистних,
За жадність i свою брехню,
За долi ними зламані та душi їх нечисті
Віддані будуть, як колись, вогню.
Той час тепер не за горами
Сльозами вмиється Земля
Про те, що стане з всіма нами,
Де тоді будем ти і я?
Свидетельство о публикации №111051002693