Срiбна хмара

Срібна хмара ухопилась
міцно за край неба:
-Боже,- каже, - я втомилась -
відпочити треба.

Хтось жене мене вітрами
в дАлечі- далЕчі,
поганяє та штовхає
п`ястуком у плечі.

Та й залилася срібляста
дрібними сльозами:
-Нащо мені мандрувати -
залишуся з вами.

Нащо мені далечини,
що незнані зроду?
Краще буду дощувати
для свого народу.

Сонце світить, землю гріє,
в небі ні хмарини.
Тільки поле зеленіє
поблизу хатини.


Рецензии
Хороший вірш.
Образ хмари виписан дуже живо, натуралістично.
Єдине, що викликає сумніві, це слово "лише" в останньому катрені.
Мені здається, що тут буде доречнішим слово "лишень".

"Сильніше за красу вражає бридь,
Але життя росте лишень з любові." (Дмитро Павличко, Рубаї)

Але це тільки думка, можете на неї не зважати.)))

Ольга Марчевская   09.05.2011 01:48     Заявить о нарушении
Ольга, щіро дякую!
Слова "лише" і "лишень" мають однакове значення та наголос, але Вас, напевно, збентежив збій розміру. Тому я змінюю "лише" на "тільки".
З великою повагою, Валерій.

Валерий Калмыков   09.05.2011 08:56   Заявить о нарушении
Згідна. Так навіть краще. Мені слово "тільки" в голову не прийшло.)))
Успіхів!)

Ольга Марчевская   09.05.2011 12:30   Заявить о нарушении
Спасибі, що помітили недоробку.

Валерий Калмыков   09.05.2011 12:54   Заявить о нарушении