Плине час

Плине час, не має він спокою,
От і знов день в вічність відлетів.
А моє життя тече рікою
Поміж таких різних берегів.

Аж не віриться - були близькими,
Як ріка струмочком ще була,
Панувала злагода між ними,
Ніжним килимом трава росла.

Хоч і затишно у ріднім домі,
Доля кличе у далеку путь,
Де нові світанки. Невідомі
Зустрічі і погляди вже ждуть.

Чи дощі чекають там, чи сонце?..
Береги ж тим часом розійшлись.
Кам’янисті у чужій сторонці,
Іноді піщані, як колись.

Разом бачили ми вже багато,
Світ - безмежний, сповнений чудес.
Що судилося іще пізнати?
Буду разом з браттями чи без?

З ними рідше раджусь, розмовляю.
Я й сама змінилась , не впізнать -
Стрімка й повновода, поспішаю,
Щоб за обрієм десь морем стать...


Рецензии
Хай плине час, а Ваше життя буде повноводною рікою.
Удачі, надхнення.
З теплом,

Любовь Постникова   01.05.2012 14:13     Заявить о нарушении
Любов!
Дуже дякую Вам за такий відгук!
Взаємно бажаю Вам щастя, успіхів, натхнення )))
З теплом -

Наталья Царенко   01.05.2012 23:26   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.