Корабль Украина

Розмова нащадка з адміралом
Макаровим С.О. про вічне, що було і є.

Суворий, мудрий адмірал
І автор цих рядків ведуть розмову.
Хіба це можливо? Сто років
1904-2005 між нами минуло.

По-флотські сухо, точно, просто:
“Вахту прийняти, нащадок наш!
Корабель “Україна”- сучасний
Шлях тримає на вічне! Вперед!”

На верфях небесних тисячоліття
Всі святі будували за словами Христа
Наш улюблений корабель “Україна”.
З вибраних душ команду зібрав Господь.

Це не ”Летючий Голандець”!
Це човен спасіння твого, “Україно”.
Пам’ятаєте Ноя часи? Сто двадцять років
Будував він ковчег для нащадків.

Корабель “Україна”- справа вірних
Великому і єдиному Богу – собор
Всіх святих – Рада Небесна – відбудували!
Улюблені діти, чекає нас Небесний Отець!

“Будьте як діти. Їх бо є Царство небесне.”
“Якщо ти вищій за інших,- будь їм слугою.”
“Любіть один одного, браття та сестри.”
“Що собі не бажаєте, іншим того не робіть!”-

Вічні, прості та незмінні умови.
Порозуміння команди у силі та дусі Христа!
Як і Він, ми духом смерть подолали,
І воскреслі, у Царстві Небеснім живем.

Любов та Божа Премудрість, Софія,
Наші лоції і компас. Будьте з нами,
У дусі єдині, Христові, як ми, всі святі.
Корабель “Україна”, флагман флотилії “Русь”,

Вам, нащадки, у вічність вести. Амінь.



Миколаїв. 12 серпня 2005 р.