Чекання

Спинивсь автобус. Ой, невже сини?
Такі статечні, мужні і чубаті.
Мов чуло серце. Віщували сни.
Яка ж то радість буде в її хаті!

І вулиця світлішала. Цвіла.
Сусідці усміхалися краяни:
Це ж до синів заквапилась Уляна.
І вістка схвилювала півсела.

...Знов обізналась. Ні, то не вони,
То просто дуже схожі односельці,
Яких хтось інший виносив під серцем,
Але вже після клятої війни...


Рецензии
Никогда материнское сердце не смирится с утратой...Так и моя бабушка всю жизнь ждала с войны деда, пропавшего без вести в 1944 году в Корсунь-Шевченковской битве. Надеялась, что может живой, но память отшибло, или стал тяжелым инвалидом и не хочет быть в тягость семье (на острове Валаам был госпиталь тяжелейших инвалидов войны).

Наталья Назарова 3   08.07.2011 23:57     Заявить о нарушении
Спасибо Вам за отзыв. Рад знакомству.

Вячеслав Романовський   09.07.2011 22:44   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.