Вечерний час... Из Л. Украинки

...и с неба уже скатилось солнце,
и месяц юный взглянул в оконце,
и засветились на небе зори…
уснуло всё... 
и уснуло горе.

...я выйду в сад наш и погуляю,
при ясном месяце запеваю:
как здесь красиво и как же тихо -
в минуты эти забуду лихо!
кругом садочки, дома белёны,
из рощи песнь соловья - влюблённым…

...да разве может быть место краше,
чем на родной на Волыни нашей!..
ночь обнимает дома с садами,
как малых деток голубят мамы,
весенний ветер тихонько дышит,
как будто люльку с детьми колышет…


Оригинал: Леся Украинка.  ВЕЧЕРНЯ ГОДИНА

Коханій мамі

Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Усе заснуло, заснуло й горе.
Вийду в садочок та погуляю,
При місяченьку та й заспіваю.
Як же тут гарно, як же тут тихо,
В таку годину забудеш лихо!
Кругом садочки, біленькі хати,
І соловейка в гаю чувати.
Ой, чи так красне в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині!
Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати,
Вітрець весняний тихенько дише,
Немов діток тих до сну колише.