Торкань присутність ще незаймана,
Фантом фантазій, цнота сподівань,
Лиш на долоні з ліній ламаних,-
Ледь видима - незвіданих бажань.
А сни… Вони як пух розвіються,
І проростуть кульбабками в маю,
Не нарікай на долю і не гнівайся,
Тамуй прийдешнім серця печію.
Вдихнути світ, сплативши мито,
(Світ не зловив… Йому несила),
В долонях яблука доспілі літа,
Неси, не боячись, що буде злива.
Минеться… В журавлинім клині,
У горобиновій пожежі восени,
Здіймусь і я, у зосенілій сині,
Хтось скаже:«Ось, дивись,- Вони».
Торкань присутнiсть ще незаймана...
© Copyright: Фиолетта, 2011
Свидетельство о публикации №111050706998
Свидетельство о публикации №111050706998
Рецензии
О, Фіолетточко! Я вже знаю, що у кожному вашому віршові я знайду самі несподівані і яскраві образи. А ваша зосеніла синь,як на мене, найсолодша родзинка у вірші. Я зачарована. З повагою, Л.Ю.
Людмила Юферова 07.05.2011 22:49 • Заявить о нарушении
Людмила Юферова 07.05.2011 22:49 • Заявить о нарушении
Щиро дякую, Людмило.
З найкращими побажаннями,Фіолетта.
Фиолетта 08.05.2011 23:30 Заявить о нарушении
З найкращими побажаннями,Фіолетта.
Фиолетта 08.05.2011 23:30 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.