Намалюю обличчя твоє
На пожовклім пергаменті часу.
Ні ганьба, ні війна не псує,
І бурхливість життя тільки красить.
Намалюю, мій світе, тебе
Серед полум’я, в бабинім літі.
Ти проріс, чи спустився з небес.
Мовчазний роздавав заповіти.
Намалюю шматочок землі,
Де дороги зійшлись в перехресті.
До світанку у синій імлі
Хвиля снів мов дитя берег пестить.
Намалюю - одразу віддам:
У пустелі між слів досить тиші.
Хтось відчує, як зводиться храм,
І на брамі свій образ полишить.
Образ
© Copyright: Елена Каплун, 2011
Свидетельство о публикации №111050700439
Свидетельство о публикации №111050700439
Рецензии