Не гай свій час -
Йди в сіру тишу ночі.
Хай замітає сніг твої сліди.
Не гай свій час...
Я бачити не хочу
Очей байдужість, що даруєш ти.
Іди.
І забери з собою
Хвилини щастя і багато літ журби,
Що вмить зрослись
І стали моїм болем,
Якого, шкода, не відчув лиш ти.
Йди.
І мій тобі дарунок -
Омани вбитої душі
Й кохання гіркий поцілунок,
Яким ти нехтував завжди.
Не обертайся тільки.
Йди!
Бо вбивчим поглядом своїм
Криваву робиш в серці рану.
Й благаю: не вертайсь сюди!..
Бо той, хто вмер,
Живим не стане.
Реквiэм загиблоi душi
© Copyright: Лунич Мирра, 2011
Свидетельство о публикации №111050604123
Свидетельство о публикации №111050604123
Рецензии