ЇЇ вдача мене натомила,
Так обридли її ці капризи,
Хай вона була надто мила,
Та ж втинала таки сюрпризи...
Як зміюка залізла на груди,
Шоби вкрасти тепло мого серця,
Наче сонце оманливе в грудні,
Наче в ліжку розбите люстерце...
Не второпав часи небезпеки,
Не побачив нещастя бідненький,
Покарання пройде не без спеки,
Вже не буду нараз як маленький...
Змiюка
© Copyright: Милый Детский Лепет, 2011
Свидетельство о публикации №111050601015
Свидетельство о публикации №111050601015
Рецензии