Мовчи, травневий грім, мовчи.
Пух тополиний у руці
лоскоче крапки нервів. Дух,
духмяним димом – в зір і слух!
Щоб смак самотнього вогню
вже не гірчив, й мене одну –
одну-однісіньку – в імлі
шукали Віри кораблі.
Щоб лісу і степів розлад
в стрункий перетворився ряд
упорядкованих гаїв
рослин улюблених моїх –
тополь, смерек, дубів і верб,
над ними – піднебесний герб
Свободи Духу. Щоб Єство
не святкувало торжество,
й зелені брості пра-дерев
вказали Вірний Шлях. Але!
Щоб надто пізно не було –
Душею стримати Єство...
Травневi прагнення
© Copyright: Елена Швец-Васина, 2011
Свидетельство о публикации №111050407288
Свидетельство о публикации №111050407288
Рецензии
Рада твоей радости!
Это я на тебя равняюсь!)))
Елена Швец-Васина 07.05.2012 21:09 Заявить о нарушении
Это я на тебя равняюсь!)))
Елена Швец-Васина 07.05.2012 21:09 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.