Настане година, коли свiт покину...

Настане година, коли світ покину,
Непомітно, тихо в вічність відійду,
Душа моя небом зіркою полине,
У всесвіті, може, спокій я знайду.

Поховайте ж мене на тім косогорі,
Що так задивився у даль-далечінь,
Звідтіля все видно: села і простори,
Останнє проміння б'є у височінь.

Посадіть же поряд квіти та калину,
Що посеред снігу полум'ям горить,
Та маленьких пташок у холодну днину
Зазивати буде, щоб поговорить.

А влітку волошок голубії очі
Пожуряться з сумом тихо наді мною,
Про доленьку мОю нелегку жіночу,
Про життя моє, зрошене сльозою.

***
Не сумуйте рідні, не плачте за мною,
По землі йдіть гідно, рівною ходою,
Полюбіте землю, вам на ній ще жити,
Піклуйтесь про неї - ви ж її всі діти…
---------------------------

          
(Настане час,  коли я теж піду з життя,
Відійду в вічність, в тихе небуття…)
----------------------------------------------
                15.11. 09г.