С. Есенин. Не бродить... На украинском языке
Не блукати, м’яти зась голосить
Лобода. І сліду не найти.
Зі снопом вівсяного волосся
Ти мені відснилась назавжди.
Сік червоний ягоди по шкірі,
Ніжна і красива ти була
На рожевий захід схожа, в міру
Світла, промениста і цвіла.
Очі зернами просипались, зів'яли,
Ім'я тихо тонке стануло, як звук.
Залишився терпкий в складках шалі
Запах меду від невинних рук.
В тихий час, коли зоря над дахом
Лапкою рот миє кошеням,
Говір тихий долітає птахом –
Співу вітру водам в стільниках.
Часом мені шепче синій вечір –
Ти була і в мріях і в піснях.
Той, хто видумав гнучкий твій стан і плечі –
Носить світлу тайну на вустах.
Не блукати, м’яти зась голосить
Лобода. І сліду не найти.
Зі снопом вівсяного волосся
Ти мені відснилась назавжди.
Свидетельство о публикации №111050401298