Я дякую, Боже, тобі
За те, що живу на цім світі.
І хоч я живу у журбі,
Я думи виношую світлі.
Я Рай не шукаю десь – там.
Мій рай – Україна майбутня.
Мабуть, завинив десь я сам:
Мою Україну не люблять -
Сьогоднішню. Ница рука
Її сповивала. Та марно.
Країна моя в далеках ?
Паняночка-ясочка гарна!
Зжеруть ненажери себе,
В жадобі своїй захлинуться,
А розум у хати ввійде,
І духом слабкі – схаменуться.
Під прапор зберуться, під герб,
І сильними стануть – прозріють:
Візьмуться за молот і серп,
І сповниться давня їх мрія.
Не в рот заглядати вождям -
Кувати залізо й орати.
Свій Рай, українець, затям –
Самому тобі будувати!
Я дякую, Боже,...
© Copyright: Михаил Низовцов, 2011
Свидетельство о публикации №111050309576
Свидетельство о публикации №111050309576
Рецензии
"Яка ж ти красива та гарна"
Слова ці звуть сіять, кувати
та роки проходять намарно
якмй рай? Ніколи цьому не бувати
тому що для Роду, князі незугарні
лиш пекло могли б збудувати!
Ви друже, невиправний мрійник. Бо боляче дивитись на сьогоденну дійсність. Прийла эра всенародних глитаїв. І головне, нема надії бо невідомо коли цей шабаш закінчиться
Дмитро Степ 11.05.2011 18:56 • Заявить о нарушении
Слова ці звуть сіять, кувати
та роки проходять намарно
якмй рай? Ніколи цьому не бувати
тому що для Роду, князі незугарні
лиш пекло могли б збудувати!
Ви друже, невиправний мрійник. Бо боляче дивитись на сьогоденну дійсність. Прийла эра всенародних глитаїв. І головне, нема надії бо невідомо коли цей шабаш закінчиться
Дмитро Степ 11.05.2011 18:56 • Заявить о нарушении