Смуток
Я жаль за тим, що не прийде ніколи.
Плямистий морок на узбіччі вулиць,
Похмурий вечір, хворобливо-кволий...
Незграбно в листі плутаються ноги,
Стікає дощ в закам'янілу душу.
Іду, не розбираючи дороги, -
Чуже життя спокутувати мушу.
Йду без ознаки простору та часу...
Марнує осінь свій останній вечір.
Засмучене сузір'я Волопасу
Холодні зорі висипає в глечик.
Свидетельство о публикации №111050307436
Серж Тютюнник 11.04.2013 19:41 Заявить о нарушении
И мне больше всего нравится последняя строфа...
Грустно, конечно, но не фатально ведь, да?)
Спасибо, Сережа.)))
Ольга Марчевская 12.04.2013 12:40 Заявить о нарушении
Серж Тютюнник 12.04.2013 18:11 Заявить о нарушении
Хотя... есть вещи, которые изначально пишутся на украинском без вариантов.)))
Ольга Марчевская 12.04.2013 21:49 Заявить о нарушении