Шось так соромно раптом — стало мені,
За провину яку — бачив, я у ві сні,
Я прокинувся раптом — піт на лиці,
А солодко, все ж таки — на душі...
Не насмілився б я — то сказати тобі,
Як солодке повітря — як навесні,
Образ маю твій — на шибках, у вікні,
Ти сказала кохаю — тоді мені...
Не повірив тобі, та все ж таки,
Я сказав тобі — гей! Ану ж, повтори,
Подивилась на мене — так враженно,
Затаїла на мене — образу ти...
Ту провину второпав — не зразу я,
Серденько твоє — навіки, ображене,
Як добре, що це — лишень у ві сні,
А кохана в цей час — міцно спить...
Провина
© Copyright: Милый Детский Лепет, 2011
Свидетельство о публикации №111050306986
Свидетельство о публикации №111050306986
Рецензии