Тебе нема
Холодний тихий ранок
І сонечко чомусь зійшло
Але не вийдеш ти уже на ганок
На котрім все життя твоє пройшло.
Не сядеш ти з сусідами на лаву,
Що, причаїлась біля ганку
Не перекинешся словами
Не побажаєш: - Доброго вам ранку.
Біля стіни труна самітня
І ще вінки від близьких і рідні
Прийшла подруга твоя літня
З котрою проминали твої дні.
А що мені тепер самій робити
Туга так крає серце, що болить,
Матусю рідна, ти пішла від мене
І я не знаю з ким поговорить.
Хіба що з Богом
Він усіх нас любить
Він татко мій і він мене пойме
Він пожаліє, приголубить,
Залічить рани, скаже: Біль мине.
Залишиться лиш пам'ять і любов
Вони ніколи не зникають
Та ще Ісуса кров
Вони нас від скорботи зберігають.
Свидетельство о публикации №111050200124