***

З ранку до вечора правду гвалтують
Всі розмовляють,  себе не чують
Не розуміють, про що говорять
Хвилі ганяють наче на морі.

Нема порядку, нема надії
Всі депутати, як ті повії
Не за закони вони голосують
А з ранку до вечора правду гвалтують.

Кожному треба містечко тепленьке
«хатинку» , що  кажуть дуже маленька
Грошей щоб хватило діткам і онукам
Бо нащо ж терпіти даремно їм муки.

Наче на поле вороже виходять
І компромати якісь там находять
На супротивників кожної миті
Та ще й горлають як само виті.

Бо про людей  забули вони
неньки Украйни жадібні сини
мріють про теплі моря і свободу
тільки для себе, а не для народу.

Думають, Бога немає на світі
що не заплатять за все їхні діти,
але Господь бачить все і завжди
і не минути усім їм біди.

За те  що служити вони  не хотіли
Ще і на голови людям посіли
Діток своїх посадили на плечі
Але заждіть, кажуть люди… не вечір.

Бог не бував ще не правим не разу
Знає як вивести всяку заразу
Щоби під сонцем її не було
Щоб правда раділа і небо цвіло.