Миг потрясения. Из Лины Костенко

                Перевод с украинского
                (есть второй вариант перевода:
                http://www.stihi.ru/2011/10/17/4881)


Случится миг такого потрясения –
Мир ощутишь, как в первый  раз, как «до»…
Обычна туча, серая, осенняя…
Но засияет золотом подол!

Стон всеблагой под сводами из сказки…
Душа прозреет светом всех мощей!
Шумят деревья… с лиц спадают маски,
И от всего исходит суть вещей!

И та, что благолепна, принадлежность
Сиянием предстанет голубым!
Прямым проломом памяти в безбрежность:
Себя оттуда вспомнишь… молодым.

Оригинал:

Буває мить якогось потрясіння:
побачиш світ, як вперше у житті.
Звичайна хмара, сіра і осіння,
пропише раптом барви золоті.

Стоїш, як стогін, під склепінням казки.
Душа прозріє всесвітом очей.
Кричить гілля. З облич спадають маски.
Зі всього світить суть усіх речей.

І до віків благенька приналежність
переростає в сяйво голубе.
Прямим проломом пам'яті в безмежність
уже аж звідти згадуєш себе.

                Лина Костенко