Читаючи Словник...
Ще якихсь сто років тОму
дуже гарно ми балакали:
бубоніли, теревенили,
шепотіли і патякали,
бурмотіли, баляндрасили,
лепетали і базікали,
а, бува, точили ляси ми,
тріскотіли чи мурликали,
балачки вели, розмови ми,
і брехали й теревенили,
розсипались пишномовою
язиком, мов тим вареником!
Казна що верзли, чи мимрили,
цвіркотіли, язикатили,
туркотіли, пасталакали,
або ще язиколяпали,
гомоніли, губошльопили,
щебетали, марнословили,
розводили антимонії,
триндичихали чи мовили,
розсипались пустодзвонами,
стоязико фарфаронили,
сю-сю-сю і салабонили,
цокотіли як сороки ми.
Мова, то лилась як річечка,
то лунала наче грім!
А тепер, мов зачаровані
ми вже тільки "гаварим".
P.S. Моя мама-РУССКАЯ,отец-УКРАИНЕЦ, фамилия-НЕМЕЦКАЯ,муж-УКРАИНСКИЙ ВЕНГР,
думаю на русском и украинском, редко говорю на немецком(плохо).
Свидетельство о публикации №111043000743
Олег Омелянчук 13.06.2012 11:01 Заявить о нарушении