В гостi
Де дикі незаймані трави
І роси змивають сліди,
Де владно царює Купава.
Де можна ходить навпростець,
Чужу поминувши стежину…
Тут сам соловейко-співець
Розхвалює волю пташину.
А квітів тут безліч таких,
Що їм навіть назви не знаєш,
І розум розпачливо стих –
Красу лише серцем сприймаєш.
…На небі не хмарки лежать,
А руна овечої вовни,
І хочеться руки піднять
До Сонця, мов келихи повні.
Приляжу на килим з трави,
Послухаю вітру зітхання…
-О, Матінко-Земле, живи!
Ти – царство Краси і Кохання!
17.05.08
Свидетельство о публикации №111043003014
Пылает вселенской Любовью,
Закрывши глаза, посмотри,
Как свет обагряется кровью...
Рашид Рафиков 30.04.2011 22:56 Заявить о нарушении
и другие цвета проявляются, весь радужный спектр. Спасибо, Рашид,
за прекрасный поэтический экспромт. С теплом
Любовь Берегиня 05.05.2011 20:24 Заявить о нарушении