С. Есенин. Пой же, пой. На украинском языке

***

(Перекладено на українську мову з С.Єсеніна)

Так, співай. На цій клятій гітарі
Пальці в танці біжать у півкруг.
Захлинутись в чаду б – не замарив,
Мій останній, єдиний мій друг.

Не дивись на її зап’ястя,
І з плечей її зіллятий шовк.
Я шукав в оцій жіночці щастя,
Ненароком погибель знайшов.

Я не знав що любов – зараза,
Я не знав що любов – чума.
Підійшла, око мружила, разом
Хулігана звела з ума.

Друг, співай! Навівай по новій
Нашу буйну не згаяну рань.
Хай цілує вона другого,
Молода і красива, ця дрань.

Стій, постій! Я її не картаю.
Стій, постій! Я її не клену.
Дай тобі я про себе зіграю
Під басову співучу струну.

Дні мої ллє трояндовий купол.
В серці снів золотих сума.
Я багато дівчат перещупав,
Жінок безліч в кутках прижимав.

Так!Хоч гірка ця правда землі,
Я підгледів дитячим ще оком:
Пси вилизують сучку в хвості,
І вона їх приваблює соком.

Я від ревнощів вільний давно.
І страждати давно покинув.
Нам життя – це на ліжку рядно.
Нам життя – поцілуй і в вирву.

Так, співай! Погуби невдаху –
Від цих рук згуба йде без болю.
Тільки знаєш, пошли їх …
Не помру я, мій друг, ніколи…