Коли перетинаєш певну межу, то назад вже нема вороття.
І у кожного – свій Рубікон...
...Піду вперед. Хоч добре знаю,
що ця дорога в бік один.
Куди веде? За небокраєм
є місце! Декілька хвилин –
туди бігцем. За день ходою
ту відстань можна подолать.
Або за мить, якщо водою
пройти. Та тільки в постолах
ходити морем, як по суші,
людина здатна. На біду
я їх торкнувся. Отже, мушу
тепер узути. До ладу
не вмію навіть зав’язати,
не те, що й кроку в них ступить!
Та річку здолано. Тож спати
не дасть у серці біль тупий...
2011
В один кiнець
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111042800918
Свидетельство о публикации №111042800918
Рецензии