Прожитих днів, аж ціла низка
Моє покинула житло
Тепер вже в них друга прописка
І в мене їх, як не було
Але відверто поміж нами -
Вони не зникли із землі
А поселилися віршами
У мене жити на столі
І ми із ними , як родина
Завжди спілкуємось щодня
Бо стіл - це їхня батьківщина
І що на нім - це їх рідня
Горжусь родиною такою
Бо многодітна ця сімя
Завжди насаджує любовю
Моє життя й моє імя
І знаю я, допоки жити
В свої подальші буду дні
Мене тут є кому любити
І є кого любить мені
Вiрш
© Copyright: Анатолий Фурсов, 2011
Свидетельство о публикации №111042807269
Свидетельство о публикации №111042807269
Рецензии
Який чудовий вірш, Анатолію! Яка ж гарна у вас родина! Любіть її!
З повагою, Л.Ю.
Людмила Юферова 26.06.2011 21:32 • Заявить о нарушении
З повагою, Л.Ю.
Людмила Юферова 26.06.2011 21:32 • Заявить о нарушении